Кіноа має давнє походження і була одним із найважливіших видів їжі індіанців. В цивілізації інків кіноа була одним із трьох основних видів їжі нарівні з кукурудзою та картоплею. Інки її називали «золотим зерном».

Кіноа містить більше білка, ніж будь-які інші зерна. У середньому 16,2% (для порівняння: 7,5% у рисі, 9,9% у просі, і (11)14% в пшениці, у кукурудзі 3,5%). Деякі сорти кіноа містять понад 20% білка. На відміну від пшениці та рису, що містять малу кількість лізину, амінокислотний склад білків кіноа дуже збалансований і близький до складу білків молока, кількість амінокислот до 20 типів.  

Крім унікальних білків, кіноа містить також вуглеводи, жири (з високим вмістом лецитинової кислоти), клітковину, мінерали та вітаміни групи B. Кіноа, крім того, багата фосфором (утричі більше, ніж рис найвищої якості та не поступається багатьом видам риби), залізом (завдовжки перевершує пшеницю), кальцієм, цинком.  

Крупа Кіноа корисні властивості

Кіноа дуже корисна для тих, хто страждає на гіпертонію, діабет і серцеві захворювання. У ній міститься багато клітковини, триптофану (речовини, яке допомагає організму синтезувати гормон радості — серотонін), вітамінів А, групи B, C і D, а також мінералів, зокрема магнію, міді, заліза, марганцю та фосфору. Крім цього, цей продукт багатий на фітинову кислоту, яка зменшує рівень холестерину та запобігає розвитку онкологічних хвороб. Оскільки кіноа не містить глютену, то цю крупу часто додають до раціону алергіків.  

Каша з варених зерен на смак схожа на неохайний рис. Отримане з кіноа борошно використовують для виробництва макаронних виробів, хліба та інших страв. Під час додавання до неї води та цукру отримують прекрасний прохолодний напій. Зерна використовують після вимочування або виполіскування гірких сапонінів, що містяться в них.

Внимание! Зерна перед вживанням треба обов'язково промити, інакше можлива гіркота.