Еспарцет – багаторічна рослина з дуже широким спектром застосування.
Невибаглива культура, корисний сидерат та чудовий медонос, кормова культура для с/г тварин відмінно росте на тонких крейдових, вапнякових чи кам'янистих ґрунтах. Підходить для освоєння цілини – розпушує ґрунт, збагачує його склад азотом, пригнічує ріст бур'янів. Оцінили рослину і ландшафтні дизайнери, адже еспарцет своєю потужною кореневою системою зміцнює схили пагорбів і перешкоджає ерозії ґрунту. На присадибній ділянці еспарцет можна посіяти в саду, по периметру грядки чи двору– запашні квіти приваблюють бджіл і тим самим сприяють підвищенню врожайності плодових дерев, ягідних кущів та ін.
Характеристики та особливості:
- норма висіву еспарцету - 500 г на 1 сотку або 50-60 кг на 1 га ;
- висота рослини до 60 см, з 2-го року починає кущитися;
- багаторічник сімейства бобових – до 5-6 років в травостої;
- цвітіння – тривале, невеликими колосоподібними суцвіттями рожевого кольору;
- відмінний медонос – до 120 кг меду з 1 гектара;
- приваблює бджіл на ділянку;
- еспарцет як сидерат розпушує ґрунт на глибину до 1,5 м;
- трава еспарцету при переорювання на зиму замінює 30-40 кг органіки на сотку ;
- посухостійка рослина;
- стійкість до хвороб і шкідників – висока;
- росте на будь-яких ґрунтах;
- покращує мікробіологічний склад ґрунту.
Висівають на переорану ділянку з розрахунком, щоб рослина встигла добре вкоренитися: з березня по липень. Сіють в теплу вологу землю на глибину 3-5 см, ширина міжрядь – 15 см. Як
сидерат траву скошують до цвітіння і використовують для мульчі та компосту. В суху погод розкладання зеленої маси в ґрунті уповільнюється, при відсутності дощу ділянку з сидератом
землі потрібно поливати.